Анатолій Авдієвський

Біографія

«Народна пісня — це душа народу:
Моя місія — зберегти її, примножити
та передати світу».

А. Авдієвський

Анатолій Тимофійович Авдієвський — видатний український хоровий диригент, композитор, педагог, Герой України, одна з найвизначніших постатей української музичної культури другої половини XX — початку XXI століття. Майже пів століття він очолював Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, перетворивши його на колектив світового рівня та один із найвідоміших музичних символів України.

  1. 1933

    Народження

    Анатолій Тимофійович Авдієвський народився 16 серпня 1933 року в селі Федвар на Кіровоградщині (нині — село Підлісне).

    У 1940–1948 роках навчався у середній школі селища Цебрикове на Одещині.

    Саме в юності музика стала для нього покликанням і справою всього життя.

  2. 1948–1958

    Музична освіта

    У 1948 році вступив на диригентсько-хоровий відділ Одеського державного музичного училища, яке закінчив у 1953 році.

    Паралельно працював учителем музики та керівником хорових колективів в Одесі.

    У 1958 році закінчив Одеську державну консерваторію імені А. В. Нежданової (клас професорів К. Пігрова та Д. Загрецького).

  3. 1958–1963

    Ансамбль «Льонок»

    У 1958 році, у віці 25 років, заснував Поліський ансамбль пісні й танцю «Льонок» у Житомирі, став його художнім керівником і головним диригентом.

    Працював з колективом до 1963 року.

  4. 1963–1966

    Черкаський народний хор

    У 1963 році очолив Черкаський український народний хор, де працював художнім керівником і головним диригентом три роки.

    Цей період став важливим етапом становлення його власного диригентського стилю.

  5. 1966

    Хор імені Григорія Верьовки

    У 1966 році Анатолій Авдієвський був запрошений на посаду художнього керівника і головного диригента Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки.

    Очолював колектив 50 років — до останніх днів свого життя (1966–2016).

  6. 1968

    Шевченківська премія

    Лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка.

  7. 1975

    Народний артист України

    Присвоєно почесне звання Народного артиста України.

  8. 1978

    Державна премія СРСР

    Лауреат Державної премії СРСР.

    У 1978 році хор під його керівництвом взяв участь у першому виконанні фольк-опери Євгена Станковича «Цвіт папороті».

  9. 1983

    Народний артист СРСР

    Присвоєно звання Народного артиста СРСР.

  10. 1971–2016

    Педагогічна діяльність

    Викладав у Київській державній консерваторії (1971–1976), Київському державному інституті культури (1977–1980).

    Від 1980 року і до кінця життя працював у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова: очолював кафедру методики музичного виховання, співу та хорового диригування (з 1980), згодом — Інститут мистецтв.

    У 1986 році — професор.

  11. 1991–1996

    Громадська та академічна діяльність

    У 1991 році очолив Всеукраїнську музичну спілку.

    З 1995 року — президент Національного музичного комітету України Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО.

    У 1995 році обраний академіком Академії педагогічних наук України, у 1996 році — академіком Академії мистецтв України.

  12. 2003

    Герой України

    За визначні заслуги перед Україною у збереженні та розвитку національного музичного мистецтва присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.

  13. 2013

    Зірка на Алеї зірок

    25 травня 2013 року, до Дня Києва, на Алеї зірок біля Пасажу (Хрещатик, 15) відкрили іменну зірку Анатолія Авдієвського — у складі всеукраїнської акції «Зірка України», поряд із зірками Софії Ротару, Сергія Бубки та інших лауреатів.

  14. 2016

    Вічна пам'ять

    24 березня 2016 року Анатолій Тимофійович Авдієвський пішов із життя в Києві на 83-му році життя.

    Похований на Байковому кладовищі.

Анатолій Авдієвський залишив нам безцінну спадщину — величезний репертуар, високу культуру звучання та любов до української пісні, яка житиме вічно.